“Історія ІТ технологій”


The Presentation inside:

Slide 0

“Історія ІТ технологій”


Slide 1

Зміст Інформаційні технології "паскалiна“ "арифметичний прилад“ "логiчна машина“ “Логічні машини” в Росії і Україні Релейно-механiчний комп'ютер Застосування ламп Історія IT в Україні


Slide 2

Інформаційні технології Інформаційні технології, ІТ, інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) — Сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів.


Slide 3

Обчислювальна технiка - iнформатика – iнформацiйнi технологiї.


Slide 4

"паскалiна" Першим реально здiйсненим i ставшим вiдомим механiчним цифровим обчислювальним пристроєм стала "паскалiна" великого французького вченого Блеза Паскаля (Blaise Pascal, 1623-1662) - 6-ти (або 8-ми) розрядний пристрiй на зубчатих колесах, розрахований на пiдсумовування та вiднiмання десяткових чисел (1642 р.).


Slide 5

"арифметичний прилад" Через 30 рокiв пiсля "паскалiни" у 1673 р. з'явився "арифметичний прилад" Готфрiда Вiльгельма Лейбнiца (Gottfried Wilhelm Leibniz, 1646-1716) - дванадцятирозрядний десятковий пристрiй для виконання арифметичних операцiй, включаючи множення i дiлення, для чого, на додаток до зубчатих колiс використовувався схiдчастий валик. "Моя машина дає можливiсть чинити множення i дiлення над величезними числами миттєво" - iз гордiстю писав Лейбнiц своєму другу. Про машину Лейбнiца було вiдомо в бiльшостi країн Європи.


Slide 6

"логiчна машина" У 1870 р. англiйський математик Джевонс сконструював (мабуть, першу у свiтi) "логiчну машину", що дозволяла механiзувати найпростiшi логiчнi висновки.


Slide 7

“Логічні машини” в Росії і Україні "Будiвельниками" логiчних машин у дореволюцiйнiй Росiї стали Павло Дмитрович Хрущов (1849-1909) i Олександр Миколайович Щукарєв (1884-1936), якi працювали в навчальних закладах України.


Slide 8

Першим вiдтворив машину Джевонса професор П.Д.Хрущов. Забута "Машина логiчного мислення" професора Олександра Миколайовича Щукарьова 1914 рiк


Slide 9

Релейно-механiчний комп'ютер Говард Айкен (Howard Aiken, 1900-1973), американський учений, що створив у 1944 р. перший в США релейно-механiчний комп'ютер. Її основнi блоки - арифметики i пам'ятi були виконанi на зубчатих колесах!


Slide 10

Застосування ламп 1937 р., коли запрацювала перша у свiтi двiйкова машина Z1, Джон Атанасов (John Atanasoff, 1903-1963) болгарин за походженням, що жив у США, почав розробку спецiалiзованого комп'ютера вперше у свiтi застосувавши електроннi лампи (300 ламп).


Slide 11

Пiонерами електронiки виявилися й англiйцi - у 1942-43 роках в Англiї за участю Алана Тьюринга (Alan Turing, 1912-1954) була створена ОМ "Колоссус". У нiй було 2000 електронних ламп! Машина призначалася для розшифровування радiограм нiмецького вермахту


Slide 12

Electronic Numerical Integrator and Computer Створену в США Д.Мочлi (John Mauchly, 1907-1986) та П.Еккертом (Presper Echert, 1919-1995), перспективнiсть електронної технiки стала очевидною (в машинi використовувалося 18 тис.електронних ламп i вона виконувала майже 3 тис. операцiй за сек). Проте машина залишалася десятковою, а її пам'ять складала лише 20 слiв. Програми зберiгалися поза межами оперативної пам'ятi.


Slide 13

Перші ЕОМ Завершальну крапку в створеннi перших ЕОМ поставили, майже одночасно, у 1949-52 рр. вченi Англiї, Радянського Союзу i США, якi створили ЕОМ iз програмою, що зберiгалася у пам'ятi: Морiс Уiлкс - ЕДСАК (Maurice Wilkes, 1913, Electronic Delay Storage Automate Computer EDSAC) - електронний автоматичний комп'ютер на лiнiях затримки, 1949 р.; Сергiй Лебедєв (1902-1974) - Мала електронно лiчильна машина "МЭСМ", 1951 р.; Iсаак Брук - М1, 1952 р.; Джон Мочлi i Преспер Еккерт, Джон фон Нейман - ЕДВАК (John von Neumann, 1903-1957, Electronic Discrete Variable Computer EDVAC) 1952 р.


Slide 14

Початок ери ЕОМ Принципи побудови комп'ютерiв, висловленi Еккертом i Нейманом (США, 1946 р.) i, незалежно, Лебедєвим (СРСР, 1948 р.) стали завершенням першого етапу розвитку науки про комп'ютери.


Slide 15

Історія 1950 р. У Росiї створено першу обчислювальну електронну цифрову машину МЕЛМ (мала електронна лiчiльна машина), тодi найшвидша в Європi. 1951 р. МЕЛМ офiцiйно вводиться в експлуатацiю, на нiй регулярно розв'язують обчислювальнi задачi. Машина оперувала з 20-цифровими двiйковими кодами зi швидкiстю 50 операцiй на секунду; мала оперативну пам'ять у 100 комiрок на електронних лампах. Її сконструював росiйський академiк-кiбернетик С.Лебедєв (1902-1974).


Slide 16

1951 р. В Англiї створено перший промисловий комп'ютер (UNIVAC-1). 1952-1953 рр. Вводиться в експлуатацiю БЭСМ-2 (ВЕЛМ-2 - велика електронна лiчильна машина) зi швидкiстю бiля 10 тис. операцiй на секунду над 39-цифровими двiйковими числами. Оперативна пам'ять на елетронно-акустичних лiнiях затримки - 1024 слова, згодом - на електронно-променевих трубках i пiзнiше на феритових сердечниках. ЗЗП складався з двох магнiтних барабанiв i магнiтної стрiчки, ємнiстю бiльше 100 тис. слiв.


Slide 17

50-тi рр. У Пензi пiд керiвництвом В.Рамеєва розроблено серiйнi ЕОМ серiї "Урал", у Єреванi пiд керiвництвом Ф.Саркiсяна - "Раздан", у Мiнську (В.Прижиалковський та iн.) - ЕОМ "Мiнськ", а в Києвi - "Київ". 50-тi рр. Найпотужнiшою ЕОМ 50-х рокiв у Європi була радянська ЕОМ М-20 iз середньої швидкiстю 20 тис. трьохадресних команд на секунду над 45-цифровими числами з плаваючою комою; її оперативна пам'ять реалiзувалася на феритових сердечниках i мала об'єм 4096 слiв.


Slide 18

60-тi рр. Розпочалося виробництво ЕОМ другого поколiння на транзисторнiй елементнiй базi. Для наукових розрахункiв створюються ЕОМ середньої потужностi: в Москвi - М-220, ВЕЛМ-3, ВЕЛМ-4, у Пензi - "Урал-11", "Урал-14", "Урал-16", у Мiнську - "Мiнськ-22", "Мiнськ-23", "Мiнськ-32", у Єреванi - "Раздан-2", "Раздан-3".


Slide 19

1962 р. Випуск ЕОМ ВЕЛМ-4. Швидкiсь обчислень - 20 тис. операцiй в секунду. Оперативна пам'ять - 16384 слiв. Зовнiшня пам'ять була органiзована на магнiтних барабанах. Листопад 1971 р. Вченi Боб Нойс, Гордон Мур та Андi Гроув розробили перший у свiтi 4-розрядний мiкропроцессор Intel 4004.


Slide 20

1974 р. З'являється перший 8-розрядний процессор Intel 8080. Процесор мав 16-розрядну адресну шину та 8-розрядну шину даних. Тактова частота - 2 МГц. 1975 р. Motorola випускає 8-розрядний процесор 6800. 1975р. Початок ери Microsoft. ЕОМ Apple, IBM. ОС UNIX, MS-DOS, QNX. 1981 р. Компанiя Microsoft випускає першу версiю MS-DOS ******* 1995 р. Вихiд нової операцiйної системи Microsoft Windows 95.


Slide 21

IBM Personal Computer Перша "миша"


Slide 22

IT в Україні 2009 року KPMG внесла Львів у список 30 міст світу з найбільшим потенціалом розвитку інформаційних технологій.


×

HTML:





Ссылка: