НОВІ ТЕКСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ


The Presentation inside:

Slide 0

НОВІ ТЕКСТИЛЬНІ МАТЕРІАЛИ Виконав студент: 2 курсу, 11 групи, ФРГТБ Апьонкін П.В. Викладач: Михайлова Г.М.


Slide 1

План Текстиль. Історія текстилю. Хемосорбціонне поліамідне волокно. Нові текстильні матеріали на основі поліолефінових волокон. Текстильні шпалери. Коноплі – альтернатива бавовні Синтетичні наповнювачі подушок. Вовняні брошки.


Slide 2

1. Текстиль. Історія текстилю. Текстиль (textile - тканина, матерія) - вироби з тканини, що вироблені з гнучких, м'яких волокон і ниток. Виготовляються зазвичай з пряжі на ткацькому верстаті. Слово текстиль - похідне від латинського textere, що означає плести, переплітати. Хоча ткацтво найбільш поширений спосіб виготовлення текстилю, існують і інші способи: в'язання, плетення, валяння. Історія Першими текстильними волокнами, ймовірно, були майже не оброблені стебла трав. З них в давні часи плели ширми, сумки, риболовні сіті і вірьовки. Пізніше люди навчилися використовувати тонші матеріали - льняне, конопляне, джутове волокно, шерсть тварин. Найдавніші відомі науці тканини з'явилися в Давньому Єгипті - їх ткали з льону більше 7 тисяч років назад. З III тисячоліття до н.е. почали використовувати інші волокна, зокрема шовк у Китаї і бавовна в Індії. Ймовірно, ще раніше на Близькому Сході з'явилися шерстяні тканини. Ці текстильні вироби були в давнину важливим предметом обміну і торгівлі. Винахід Джоном Кеєм крутильної машини (1730) і літакового човника (1733), а потім прядильних машин Річардом Аркрайтом і Семюелем Кромптоном механізувало виробництво бавовняних тканин і стимулювало початок Промислової революції у Великобританії. З кінця XIX століття все більшого поширення набувають штучні (на основі природних полімерів) і синтетичні (з вуглеводневої сировини) волокна, серед яких найбільш відомі віскоза, нейлон і лайкра.


Slide 3

2. Хемосорбціонне поліамідне волокно В даний час масштаби господарської діяльності людини привели до серйозного загострення екологічної обстановки. Важливу роль у вирішенні цих проблем, створенні ресурсозберігаючих технологій, охорону праці грає використання хемосорбціонних полімерних матеріалів. Розроблений ефективний спосіб здобуття хемосорбціонного волокна, заснований на хімічному перетворенні модифікованих полімерних волокон. На підставі математичного моделювання розроблений регульований процес здобуття такого волокнистого сорбенту марки Полан-1 з СОЇ по Нс1 3,4-3,5 ммоль/г, що містить, функціонально-активні аміногрупи. Специфіка способів здобуття хемосорбціонних волокон, що полягає у введенні функціонально-активних груп в поверхневі шари волокна, зберігає структуру полімерної матриці, відповідальної за механічні властивості. Завдяки волокнистій формі, механічній міцності і еластичності хемосорбціонних волокон можна істотно різноманітити конструкцію фільтрів. У разі потреби вони можуть бути легко замінюваними і утилізованими. Тривалість захисної дії фільтрів на основі цих волокон при сорбції кислих газів з газоповітряної суміші, наприклад, диоксиду сірки, складає 150-520 хв., що дозволяє рекомендувати дані матеріали для виготовлення елементів, що фільтрують, до універсальних засобів індивідуального захисту органів дихання. Отриманий сорбент проявляє високу активність при сорбції іонів важких металів: Сі, Ni, Zn, Cr, Co, Cd, Fe... і дозволяє практично кількісно (98-99 %) витягувати їх з водних розчинів з концентрацією по іону в діапазоні 0,1-1,0 г/л.


Slide 4

3. Нові текстильні матеріали на основі поліолефінових волокон Поліолефіни відрізняються своїми хорошими поверхневими властивостями і низькою щільністю. В даний час вони використовуються головним чином у виробленні «невидимого» промислового текстилю, наприклад, фільтрувальних тканин або нетканих матеріалів. Крім того, вони потенційно цікаві для домашнього, спортивного і автомобільного текстилю. До цих пір не існує технології фарбування, обробки, друку або нанесення покриттів на поліолефінові волокна. Висока гідрофобність поверхні текстилю на основі поліолефінових волокон одночасно є і перевагою, і недоліком. З одного боку, пов'язана з цим низька змочуваність текстиля робить його високостійким до дії погоди, бактерій або грибків, а також хімічних реагентів, особливо лугів. Ці властивості роблять тканини привабливими для зовнішнього використання, наприклад в конструкціях тентів або як сонцезахисний матеріал, тим паче, що поліолефінові волокна забезпечують високу міцність і еластичність полотна. Крім того, враховуючи низьку здатність поліолефінів вбирати і утримувати запахи, вони представляють значний інтерес для виготовлення спортивного інвентарю для водних видів спорту. Недавно в рамках корпоративного проекту фахівці компанії БАСФ (BASF) розробили технологічну платформу для завершальної обробки поліолефінових волокон і подали заявки на відповідні патенти на технологію, яка дозволяє забарвлювати, друкувати, обробляти і наносити покриття на поліолефіни з використанням стандартних текстильних процесів і на основі водних композицій.


Slide 5

Продовження Різноманітність вживаних композицій дозволяє регулювати показники міцності і відтінок забарвлення. Таким чином, можна отримати поліолефіновий текстильний матеріал, забарвлений на завершальній стадії або з нанесеним покриттям, залежно від того, як були встановлені параметри системи. Крім того, можуть бути досягнуті додаткові функціональні властивості. Зокрема, шляхом нанесення покриття, що додає текстилю стійкість до тривалих атмосферних дій, може бути забезпечена захист від УФ випромінювання. Низька температура плавлення поліолефінів може бути підвищена шляхом проведення відповідного процесу полімеризації. Низька питома щільність поліолефінів не має собі рівних, тому текстильні матеріали з них з порівнянним діаметром волокон і переплетенням приблизно на 30% легше. Незалежно від наявних технічних переваг поліолефінові волокна затвердилися в основному завдяки низькій ціні на ринках. Здоланий навіть такий недолік поліолефінів, як низька стійкість до УФ випромінюванню, що сприяв у минулому їх виключенню з окремих секторів вжитку, таких як зовнішній текстиль, килими і домашній текстиль. Останні розробки добавок для прядіння значно збільшили стійкість полиолефинов до УФ випромінювання. Завдяки вказаним вище інноваціям, а також новій системі БАСФ поліолефіни стали хорошою альтернативою для інших волокон, таких як поліефірне і поліамідне в областях домашнього, спортивного і автомобільного текстилю.


Slide 6

4. Текстильні шпалери Текстильні шпалери випускають на різних основах: паперовій, флізеліновій, DRALON (дралон - сучасний акриловий матеріал, що прекрасно захищає тканину від клею при монтажі і дозволяє в процесі обклеювання шпалер підганяти полотна і навіть їх переклеювати), а також спеціальною звукопоглинальною. Текстильні шпалери бувають двох типів. При виробництві шпалер першого типу (дешевших) на основу наклеюються паралельні нитки. Шпалери другого типу виробляють шляхом наклеювання на основу фактурної тканини. Текстура наклеєних текстильних шпалер створює ефект суцільної тканинної поверхні. Технологія виробництва текстильних покриттів настільки складна, що їх випускають лише небагато, в основному західноєвропейські фірми. Текстильні шпалери найчастіше використовують в спальнях, вітальнях, кабінетах, і тому подібне, тобто в приміщеннях з постійною температурою і вологістю. Їх не можна застосовувати там, де вони можуть піддаватися стиранню або прямій дії води (у прихожих, коридорах, кухнях, санвузлах, і так далі). Більшість текстильних шпалер стійка до вигорання. Термін їх експлуатації досягає 10-12 років, при цьому, на відміну від інших типів шпалер, при появі плям допускається хімічне чищення, аналогічне чищенню текстильних виробів. Окрім естетичних властивостей текстильні шпалери досить функціональні: вони поглинають звук і є непоганими теплоизоляторами. Вони екологічно чисті і володіють достатньою зносостійкістю. Для того, щоб текстильні шпалери не притягували пил, їх просочують антистатичними пиловідштовхуючими складами. Більш того, деякі з них мають захисний шар, аналогічний по своїх властивостях тефлоновому захисту. Такі покриття допускають вологе прибирання. Антистатична обробка і спеціальне тефлонове покриття шпалер в сукупності створюють своєрідний захист від пилу, бруду і вологи. До недоліків текстильних шпалер, особливо товстих, наприклад, фетрових або джутових, відноситься те, що вони добре вбирають запахи.


Slide 7

5. Коноплі – альтернатива бавовні Одяг з конопель міг би стати екологічною альтернативою традиційній бавовні, але не все так просто. Можливо, справа в іміджі. Коноплі досі пов’язують з наркотиками, хоча насправді це різні види рослини. «Коноплі ростуть дуже швидко. Якщо виходити з біомаси, то за півроку з конопель можна отримати стільки біомаси, скільки з цілого лісу за 30 років. Коноплі ростуть усюди в світі: від полярного кола до екватора, це дуже невибаглива рослина, не потребує хімічних засобів для захисту і дає великий врожай», – каже представник фірми Hempage AG з південнонімецького Адельсдорфа Роберт ГЕРТЕЛЬ. Його фірма торгує текстильними виробами з конопель по всій Європі. Одяг виробляють у Китаї, бо саме там, за словами Р.ГЕРТЕЛЯ, ростуть особливо файні текстильні коноплі. В Німеччині їх вирощувати заборонено через високий вміст наркотичної речовини ТГК – тетрагідроканабінолу. «Це наркотик, через який коноплі мають свою погану репутацію, оскільки їх часто порівнюють з марихуаною. Але з точки зору ботаніки, існує велика різниця: є canabis sativa, це коноплі, а є canabis indica, або наркотичні коноплі, які містять велику кількість наркотичної речовини. Нормальні коноплі не підходять для використання як наркотик, але все одно не відповідають вимогам ЄС, оскільки вміст наркотичних речовин є», – говорить Р.ГЕРТЕЛЬ.


Slide 8

Продовження У Німеччині вирощування конопель було заборонено до 1996 року. Після зняття заборони давно відома рослина пережила короткий ренесанс. Наприкінці 90-х у ФРН насадили чотири тисячі гектарів конопель. Це більше, ніж можна було переробити й продати. Крім того, в бізнесу виникли технічні проблеми з переробкою волокон. Бум швидко закінчився. Німецькі коноплі використовують переважно для ізолюючих матеріалів у будівельній промисловості. В автомобільній промисловості коноплі додають у внутрішнє оздоблення машин, наприклад, в обшивку дверей чи багажників. Виробляти одяг із конопель заважають фінансові та технічні проблеми, скаржиться Р.ГЕРТЕЛЬ: «Проблема полягає в техніці. Виробництво текстилю з конопель сьогодні сильно пов’язано з ручною роботою, бо немає сучасних машин, щоб заснувати виробництво. З нинішніми сортами ми в Європі не можемо конкурувати з Китаєм». Попит на одяг з конопель існує, каже Гізела ЦІММЕРМАНН, що продає їх у баварському Нюрнбергу: «Я вже два роки маю конопляні вироби в асортименті, й людям вони дуже подобаються. Влітку в них не так пітнієш. Носити такі вироби просто приємно. Я думаю, що це не лише одяг для тих, хто бажає мати все з природних матеріалів. Це просто красивий матеріал, який добре носиться і гарно виглядає».


Slide 9

6. Синтетичні наповнювачі подушок Існує кілька видів синтетичного наповнювача для подушок. Відносно дешевими є подушки, що наповнені синтепоном. Такі подушки не спричиняють алергії, нічим не пахнуть, в них не заводяться кліщі. Термін експлуатації таких подушок становить 7-10 років. Їх можна прати в автоматичній пральній машині. Найбільш популярним синтетичним наповнювачем є комфорель. Комфорель являє собою маленьки кульки з м'якого пухнастого синтетичного волокна. Така подушка має переваги синтепонових подушок, окрім того вона відмінно зберігає форму. Більш модними є наповнювачі подушок із натурального латексу, що виготовляються зі спіненого каучуку. Цей матеріал в основному застосовують для ортопедичних подушок. Латекс вельми пружний, і добре підтримує голову та шию людини. Така подушка ніби підлаштовується під форму тіла, і коли людина підіймає з неї голову — вона поступово повертається у свою початкову форму.


Slide 10

7. Вовняні брошки


Slide 11

Дякую за увагу Бажаю успіхів


×

HTML:





Ссылка: